Онкологічний диспансер

У центрі м. Мелітополя по вул. Кірова височіє споруджуваний 6-поверховий корпус. Напевно, кожен перехожий скаже вам, що це зводиться новий корпус Мелітопольського міжрайонного онкодиспансеру (ММОД). Два роки це будівництво стояло на місці, і здавалося, що її спіткає доля дитячої лікарні, чий також недобудований корпус вже майже перетворився на руїну



Але нинішньої осені роботи на будівництві поновилися. Споруда нового лікувального закладу завжди приємна подія, а в наш час це явище майже виняткове. Хтось може засумніватися-чи потрібен такий дорогий проект місту, в той час, коли не вистачає коштів і для більш невідкладних цілей? Однак вся непроста історія МОД переконує нас в такій необхідності.


Вже в перші повоєнні роки в напівзруйнованій будівлі гір. лікарні було відкрито кабінет онкологічного профілю. З тих пір онкослужба в місті неухильно розвивалася, відповідно до вимог часу - онкозахворюваність до кінця ХХв. стає однією з головних проблем сучасної медицини.


У 1947 р був організований Мелітопольський міжрайонний онкопункт, в 1953 він реорганізований в онкодиспансер, і, нарешті, в 1956р. - в Мелітопольський міжрайонний онкодиспансер. Спочатку розташовувався він в приміщеннях інших лечустанов, але вже в 1962р.переселився в нову 2-поверхову будівлю.


У 1971 р МОД був приєднаний до міськлікарні №1. Мотивом послужила мода тих часів на укрупнення і об'єднання. Правда, багато з створених колосів опинилися на глиняних ногах. У 1986 р МОД був відновлений, як самостійний лікувальний заклад. Це був пам'ятний рік Чорнобильської катастрофи. Її наслідки позначилися не відразу, але від цього не стали менш жахливіше, і в першу чергу - у вигляді стрибка онкологічних захворювань.


Придбання самостійності онкодиспансером позитивно позначилося на його діяльності. Збільшилася кількість ліжок, купувалося нове обладнання. І робилося це в умовах загального розвалу, наростав подібно греблі - адже наступали вже 90-ті, напевно, найдраматичніший період в історії цього лікувального закладу.


Керівництво онкодиспансеру активно використало нові методи господарювання-госпрозрахунок, взаємозаліки, додаткові платні послуги, - адже вже почалися проблеми з фінансуванням, і потрібно було самим шукати нові шляхи розвитку. Звичайно, не всі були цим задоволені, але результати були в наявності: МОД першим в місті придбав ультразвуковий апарат, одним з перших в області став застосовувати методику лазерної хірургії. Престиж його був дуже високий, і не тільки в місті, - відповідно своїй назві, ММОД обслуговував крім жителів міста (154.000 тис. чол) ще й населення прилеглих районів-Мелітопольського, Якимівського, Приазовського, Веселовського і Михайлівського ( приблизно 130.000 тис.чол).


У 1991 р.було розпочато будівництво нового 6-поверхового корпусу, яку задумали ще в середині 1980-х. значну частину коштів для цього будівництва керівництво онкодиспансеру знаходило самостійно.


Але в той момент, коли будівництво наближалося до завершення, Мелітопольська міська рада прийняла рішення про розформування ММОД і передачу його на баланс гір. лікарні №1. Причиною було названо недостатнє фінансування. Але ж керівництво ММОД саме знаходило потрібні кошти. А може бути були й інші причини, про які зручніше промовчати...


Чи зробило це рішення позитивний ефект? Швидше навпаки. Керівництво ГБ№1 зовсім не горіло бажанням набувати нового головного болю, і будівництво тихо і мирно заглохло. Мало того, матеріально-технічна база онкодиспансеру передавалася в загальне користування, просто по - "шариковському" принципом "все взяти і поділити". Наслідки були найсумніші. Ну а жителі прилеглих районів тепер вже не могли отримувати тут медичну допомогу.


Керівництво онкослужбою і колектив не хотіли миритися з таким станом речей. Запрошені ними комісії МОЗ та облздоровуправління зробила висновок про недоцільність рішення виконкому міськради. Але, мабуть, керівництво міста мало свої міркування з цього приводу. І лише після зміни міського голови, складу виконкому та чергового переобрання міської ради, у Мелітопольського онкодиспансеру знову з'явилося майбутнє.


Влітку 1999 р ММОД був відновлений, як самостійний лікувальний заклад. Знову він обслуговує жителів декількох районів, і взагалі будь-якого, хто потребує допомоги. Почалося повернення техніки та обладнання, того, що ще вціліло. Поновилися будівельні роботи. І якщо все буде добре, новий корпус зможе незабаром прийняти численних пацієнтів. Адже саме про них потрібно думати в першу чергу. І тоді старі помилки не будуть повторюватися.